Покрова Пресвятої Богородиці

Це прадавнє свято є найбільш шанованим серед жителів України і має подвійне значення - церковне і історичне. Свято Покрова відзначають щорічно 14 жовтня.

Традиції свята слід шукати в стародавній історії, а саме у Візантії. У Х столітті був побудований храм на честь перемоги Константинополя над загарбниками. Перемога має свою передісторію. Місто здригалось під міццю сарацинів і готувалось до загибелі від рук загарбників. У цей час перед поглядом святого Андрія постала Богородиця. Вона розкрила свій покров, і це вселило в серця і душі людей надію на перемогу. Натхнені цим дивом воїни доклали всіх зусиль для перемоги у важких боях.

Друге значення свята - шанування народних героїв (українських козаків). Божа Матір Покрова була їх символом, тому ці два свята святкуються нерозривно в один день. У Запорізькій Січі був побудований Покровський храм. У походах і битвах українських козаків берегли образи Покрови. Українки вважали її своєю заступницею.

Існувало багато прикмет, пов'язаних з прогнозами погоди в цей день. Теплу зиму приносив вітер з півдня. Східний вітер приносив холодну і сувору зиму. Сила вітру мала значення в метеорологічних прогнозах. Сильний вітер міг принести вітряну весну. Теплу і довгу осінь приносили відлітаючі журавлі.

Щорічно бабине літо починалося зі свята Покрови та затягувалося до двох тижнів. Природа в останній раз нагадує про літо теплими і сонячними днями. До свята Покрови було прийнято сватати дівчат і святкувати весілля. Найбільш вдалим часом для весіль вважався період з 14 жовтня по 27 листопада.

Селяни завершували всі роботи на полях і городах. Було прийнято викопувати всі підземні дари природи до цього свята, а всі наземні культури можна було збирати й пізніше. До 14 жовтня необхідно було посадити озимі, щоб потім зайвий раз не турбувати землю. Для тих, хто не хотів прискорювати свою роботу, існувало народне повір'я - якщо після Покрови копати землю, можна потривожити спокій змій, які впали в сплячку.

На честь Покрови було названо багато храмів на території Україні. У такі свята, іменовані храмовими, було прийнято збиратися в колі сім'ї, а також ходити на церковні служби. Особливою справою в це свято був прийом гостей у своєму домі. Зазвичай, на Покрову відправлялися з візитом до тих родичів, які живуть далеко.

Підготовка до свята проходила не тільки в будинку, але і в церкві. Приміщення прикрашали святковими рушниками, готували страви національної кухні, готувалися до престольних свят.

У 90-х роках почалося відродження Українського козацтва. Козацькі і народні свята стали закріплювати законодавчо. І хоч День Покрови і Українського козацтва не є вихідним, він відзначається по всій території України.