Духовні святині Вінницької області

Для нашої області характерний специфічний стиль будівництва, розвинений на Поділлі і названий подільським - тридільна церкви і трьома банями на восьмигранних підбанниках. У середині XVIII століття вони набувають форми, характерні для стилю бароко (стають високими, мають тонкі і вишукані пропорції, пластичні верхівки та контури бань).

Михайлівська церква була побудована в 1764 році в с.м.т. Дашів Іллінецького району. Споруді притаманні всі характерні риси так званого «козацького бароко». У першій половині XIХ століття до будівлі церкви були зроблені прибудови в стилі класицизму. На стінах церкви та її куполі можна побачити масляну розпис, зроблену в XIX-XX століттях. Тут же можна побачити подільські ікони XIX століття, які свідчать про наявність розвиненої місцевої традиції мистецтва, пов'язаного з релігією.

У селі Каташин Чечельницького району знаходиться класичний подільський храм Покрови Пресвятої Богородиці, побудований в 1778 році, за часів українського бароко. Церкву збудували на гроші селян і поміщика на місці, на якому стояла старовинна церква, зруйнована з роками. Храм побудований з дерева і має три лазні. До 1887 року за ньому діяла церковно-парафіяльна школа. У цьому храмі можна побачити старовинну чудотворну ікону Божої Матері з вотівнимі знаками, які приносили зцілені люди. Один з таких знаків датований 1 757 роком.

У 1661 році в селі Поличінци КОЗЯТИНСЬКА району була зведена дерев'яна церква Преображення Господнього. У 1780 році вона була перебудована Ф.Хоецкім. У XVIII столітті вона вважалася уніатської і була освячена на честь святого Онуфрія. У 1778 році церква отримала індульгенцію з Риму. У Вінницькій області розташовані найвідоміші костели та цілі архітектурні комплекси, зведені відомими католицькими чернечими орденами, які займалися активною місіонерською діяльністю. Храми належали домініканцям, францисканцям, єзуїтам.

У місті Бар знаходиться кармелітський монастир, заснований в 1616 році старостою С.Жолкевському. Монастир був побудований на місці руїн монастиря, назва якого не збереглося в літописах. Під час національно-визвольного руху українського народу новий монастир спіткала доля його попередника. Пізніше костел і навчальні приміщення відбудували з дерева. Ці приміщення проіснували до пожежі, яка сталася в 70-х роках XVII століття. У 1701 році домініканці почали зводити монастир і колегіум. Цього разу для будівництва використовували цегла і робили кам'яний фундамент. Будівництво завершилося в 1787 році. У будівлі розташувався Покровський монастир, котрий існував до початку ХХ століття. У 1908 році церкви прибудували дзвіницю. Покровська церква з дзвіницею і келіями збереглися і дійшли до нашого часу. У 1917 році сестра Ядвіга Кулеша заснувала в монастирі об'єднання сестер бенедиктинок-місіонерок. Монастир і зараз є чинним.